Її звуть Вікторія

Її звуть Вікторія, їй двадцять, вона кулеметниця-гранатометниця за військовою спеціальністю.
В ній лише 148 см зросту і незламне бажання захищати Україну

Щоб потрапити до війська, їй довелося приписати собі кілька сантиметрів, бо не проходила за стандартами. І відповідний позивний має – Кнопка.
Дівчина родом з Чигирина. Поруч знаменитий Холодний Яр, тому прагнення захищати свою країну від поневолення у неї в крові. Віка потрапила на фронт у дев’ятнадцять, розповідає, як бігала до цього в учебці в «Десні» по вісім кілометрів у броніку та касці разом із хлопцями і як найбільше любила нічні стрільби, бо це красиво. Вона справляє враження дуже позитивної, відкритої людини з сяючою усмішкою, і ще такої, яка вірить, що будь-які перешкоди можна здолати і досягнути мети, якщо докласти всіх зусиль.
Віка з родини, з військом жодним чином не пов’язаної, але каже, що завжди прагнула внутрішнього порядку, певної дисципліни. В дитинстві займалась деревообробкою та якимись токарними роботами, робила підсвічники, а ще її цікавили армія та зброя.
– З мого класу жоден хлопець не пішов служити, всі ховалися, – каже Вікторія. – Але хтось же має захищати країну.
Вона цитує китайську мудрість, що той, хто прагне смерті, ніколи її не знайде. Каже, що військовими не стають, а народжуються, і скаржиться, що комбат не пускає її на нуль до кулемета, тому змушена була перевчитися і виконувати обов’язки зв’язківця.
Коли ми їдемо, я дарую Вікторії ляльку-мотанку від однієї майстрині з Волині, дівчина замислено її гладить і каже, що ніколи не гралася в ляльки в дитинстві, тільки в машинки. Тому, каже, добре, що у неї тепер буде лялька.
Допомогти дівчатам, сміливішим за багатьох чоловіків, можна тут: https://goo.gl/egext7
Анастасія Корнійчук, фонд «Повернись живим»

Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *