Ворожий голос – у вашу хату

Чигиринці потрапили на вудочку ворожого «вєщанія», придбавши через «Товари-поштою» тюнери з підтримкою російського телеефіру та відсутністю українських каналів

З 1 вересня Україна почала впровадження відмови аналогового телебачення. «Пілотами»-першопроходцями переходу на «цифру» стали Черкащина, Кіровоградщина і м. Київ. Серед прогресивних причин бути сучасними, оцифрувавши телепростір, Україна мала на меті й інформаційну безпеку.
Проте, ажіотаж навколо цифрових телевізійних пристроїв, або тюнерів з деякими громадянами утнув злу штуку.
З початком кампанії переходу на цифрове, як це зазвичай буває, зникли всі тюнери, що роками припадали пилом на полицях деяких магазинів. В інші торгівельні точки їх завезли за «казковими» цінами – вище тисячі гривнів, тоді як до цього вони коштували 400. Громадяни, які звикли до щоденного телеефіру забили на сполох «як жити далі без ТБ?!»
І саме тут на шпальтах багатьох(немісцевих) газет з’явилися запопадливі оголошення «Товари – поштою». Серед пропозицій був і жаданий тюнер. Оголошення мало примітку про те, що товар можна обміняти протягом 14 днів. Приємний жіночий голос у слухавці за контактним номером підтвердив це і в кілька хвилин оформив замовлення. Не забарилася і посилочка, в якій прислали цифровий телевізійний ресивер HD-медіаплеєра HD MPEQ-4 DVB-T-2 Eptulus. Замовники щиро раділи та доземно вклонялися львівській газеті «Життя», яка дала їм можливість отримати цей товар, опублікувавши відповідне оголошення. Нажаль радість була передчасною: новий тюнер або зовсім не працював, або брав лише російські та азіатські канали… Лише в одній Галаганівці на пропозиції послуги «Товари-поштою» «купились» кілька осіб, віддавши з сімейного бюджету більше 700 грн, а взамін отримали непотріб.
Як виявилося «Укрпошта» до фірми-розповсюджувача цього товару не має ніяких стосунків; вона лише доставила замовлену громадянином посилку. Згідно штрих-коду на товарі (4604690001383), його країна-виробник – Росія, тобто крім усього, виходить що в нас в країні ведеться торгівля товаром країни-агресора. До того ж, цей товар має суто інформаційне призначення, тобто може бути своєрідним агентом російської пропаганди.
І це не перебільшення, адже обмінювати тюнер виконавець замовлення спочатку просто коректно відмовлявся, а далі запропонував підключати і дивитися.
Людина, що звернулась за допомогою до редакції навідріз відмовляється дивитись «рашу тудей», адже має патріотичний настрій і сина-атовця. А скільки таких, хто отримавши відкоша про обмін, і законну відмову газети «Життя» від змісту опублікованого нею оголошення, таки «врублять» Росію і почнуть поступово вірити в її ватяні міфи про «розіпнутих хлопчиків», «братні народи» та «тугу за СРСР». При тому, що молодше, а значить прогресивніше і політично освіченіше покоління, давно вже дивиться цифру через супутник чи інтернет. Тюнери придбали пенсіонери, в чию довіру втертися, навіть інформаційно, набагато легше…
Спроби ж повернути назад чи «перепрошити» тюнер поки що не увінчалися успіхом. Втрачено майже 800 грн пенсії, хоча в магазині тепер можна придбати якісний тюнер що працює в форматі українського телеефіру за 720-750 грн. Та купити новий уже нема за що… А «Раша тудей» жінці й даром не треба. Не за те її син проливав кров на передовій!
Редакція «ЧВ» просить відгукнутися фахівців, які можуть допомогти в налаштуванні невдало придбаного тюнера за номером 2-57-84. А всіх інших чигиринців закликає купувати місцеві товари, а не «куплятись» на сумнівні пропозиції.
Тетяна Лебеденко, Наталя Яковлєва, кор. «ЧВ»

Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *