Валентина Хмельовська – лікар за покликанням

Про таких кажуть – справжній лікар. Людина непростої долі. Серйозний професіонал, якій довелося шліфувати свою медичну майстерність під кулями та збройними нападами терористів. В нестерпних умовах розпачу і горя рятувати життя. В умовах, де іноді єдиною надією є Бог, знання і руки лікарів. Де на фоні загального хаосу рухи медиків чіткі і спокійні. Один, другий, третій – будуть жити! Є надія і впевненість!
Саме в таких умовах тривалий час довелося жити і працювати нашій землячці Валентині Хмельовській.
Пані Валентина чигиринка з діда-прадіда. Всі її родичі народилися і жили в Чигиринщині ще з часів Богдана Хмельницького. По закінченні Чигиринської ЗОШ № 1 деякий час працювала санітаркою в Чигиринській ЦРЛ. Відчуваючи, що медицина її покликання, вступила до медичного факультету Ужгородського національного університету, який закінчила у 1992 році. Потім було три роки інтернатури по терапії при Черкаській міській лікарні № 1 і в Києві при провідному закладі медичної освіти – Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. Після навчання повернулася до Чигирина і три з половиною роки пропрацювала дільничним терапевтом третьої дільниці, а це центр нашого міста.
У 2000 році в Чигиринську ЦРЛ придбали апарат ультразвукового дослідження і пані Валентину Хмельовську відправили на курси по спеціалізації «ультразвукова діагностика». І з серпня 2000 року вона вже починає працювати як лікар УЗД.
Її життя сплітало свої візерунки долі. І так трапляється, що Валентина за контрактом їде працювати до Йеменської республіки, що на півдні Аравійського півострову. Довелося працювати там в державній лікарні теж лікарем УЗД. А після закінчення контракту, маючи вже неабиякий досвід, все ж-таки знову повертається до Чигирина і продовжує роботу в Чигиринській ЦРЛ.
А потім, в 2011 році – новий контракт з Йеменом. Такі вже повороти життя. І знову повернення в Україну і до Чигирина. З грудня 2017 року життєвий шлях Валентини Хмельовської знову починає свої кроки чигиринськими стежками.
Про це в інтерв’ю, з нашою сучасницею, справжнім лікарем за покликанням.
— Як працюється на новому-старому місці, після інших країн, екстремальних умов, війни?
— Добре працюється. Тут все своє, рідне. Справді, там були різні умови, але взяла звідти собі отой дух колективізму. Я б дуже хотіла працювати так, як я там працювала в команді лікарів. Коли дійсно один за всіх. Допомагали один одному, радилися постійно, по кожному випадку збирався консиліум, детально розбирали симптоматику, реакції пацієнта. Мене люди підтримували ще й тому, що я з України. Наскільки це було приємно… Це неможливо передати! Я навіть підібрала собі такий блакитний костюм і жовту шапочку під кольори нашого українського прапору.
— Зараз з колегами з-за кордону, з ким працювали, підтримуєте зв’язок?
— Так, звісно підтримую. Мої колеги мені зараз часто пишуть. Я так само в деяких випадках консультуюся з ними. Добре, що є така технічна можливість. Також багато лікарів дізнаються про наші медичні навчальні заклади та відправляють сюди до нас своїх дітей на навчання.
— Що Вам необхідно для комфортної роботи в кабінеті УЗД Чигиринської ЦРЛ?
— Зараз я працюю в тандемі з чудовою людиною, справжнім професіоналом своєї справи Олександром Сорокою. Дуже приємно працювати разом з таким надійним лікарем, який не тільки поставить правильний діагноз, але й людяно ставиться до пацієнтів і колег по роботі. Така вже робота, скажу більше, покликання – лікувати тіло і дбати про психологічно комфортне перебування хворого у нас на обстеженні. А в плані технічного оснащення скажу так. Апарат УЗД, на якому ми зараз працюємо, дуже хороший і придбаний він за кошти районного бюджету. Він оснащений датчиком для УЗД серця дорослих. Дуже потрібен такий же датчик УЗД, але для обстеження серцевих м’язів у дітей. Це дуже допомогло б при огляді наших маленьких пацієнтів. Адже всякі випадки трапляються. Тут, на місці, при наявності необхідного обладнання, можна швидко поставити правильний діагноз, оперативно зреагувати на наявну проблему. Тож сподіваюся таке придбання не за горами. Що ще потрібно? Слід обладнати УЗД апарат з доплером. Доплер – це спеціальна програма, за допомогою якої можна дивитися судини, лімфавузли, діагностувати злоякісні і доброякісні новоутворення. До речі, УЗД в медицині почали використовувати з 90-х років. А вже з 2000-х дуже широко. А зараз то й взагалі без цього дослідження лікарі не обходяться! І це добре, адже саме УЗД допомагає лікарю встановити правильний і точний діагноз, а пацієнту бути більш впевненому в правильності призначеного лікування. Також УЗД показало свою ефективність в акушерстві і гінекології та при дослідженні суглобів. Зараз це найнеінвазійніше і нешкідливе дослідження, а ще – недороге. Можна декілька разів проходити УЗД і це не впливає негативно на здоров’я пацієнта. За допомогою УЗД можна контролювати процес лікування, ефективність тих чи інших призначень. За потреби дає можливість швидко реагувати на стан хворого. У нас в арсеналі є ще один апарат УЗД, але переносний. В ургентних випадках ми його використовуємо, коли пацієнта не можна доставити до кабінету УЗД. Тоді ми йдемо до хворого з переносним апаратом УЗД і вже у нього в палаті проводимо необхідне дослідження, зокрема і в реанімаційному відділенні лікарні – за потреби. Так науковий прогрес стає на службу медицині. Адже УЗД можна проходити і малюкам, і вагітним, і старшому поколінню.
Я слухала історію та репліки цієї чудової, усміхненої, красивої жінки-лікаря і спадало на думку, що нам, чигиринцям, треба цінувати своїх земляків, які маючи високі професійні навики і право обирати місце роботи в будь-якій медичній клініці за кордоном, все ж-таки повертаються додому. І своєю щоденною самовідданою працею творять добро і дають надію своїм пацієнтам.
Дай Вам Боже сили і натхнення!
Ірина Терещенко, кор. «ЧВ»

Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *