СПЛАТИ АЛІМЕНТИ І ЖИВИ СПОКІЙНО

СУМНА ІСТОРІЯ

ПРО БАЙДУЖІСТЬ БАТЬКА, ПІДКРІПЛЕНА НЕНАЛЕЖНИМ ВИКОНАННЯМ РІШЕНЬ СУДУ В ЧИГИРИНСЬКОМУ ВІДДІЛІ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

Живе в Чигирині гарний хлопчина Владик, 23 років. В 2016 році закінчив Чигиринський економіко-правовий коледж за спеціальністю бухгалтерський облік.   Працює, здобуває вищу економічну освіту в Уманському національному університеті садівництва, хоч і навчається за держзамовленням, але ж навчання потребує додаткових витрат –  проїзд, харчування, тощо.

Так сталося в житті, що має деякі проблеми зі здоров’ям і  допомоги йому чекати особливо не має звідки. Батько ним не цікавиться. Мама ж в свою чергу робить все можливе, щоб допомогти сину. На те вона і мама. В свій час, в інтересах  сина подала до Чигиринського районного суду позовну заяву про стягнення аліментів. Рішення суду вступило в законну силу, був виданий виконавчий лист № 2/708/420/2013. Примусовим виконанням якого займається Чигиринський районний відділ державної виконавчої служби.  Сума заборгованості була значна. І ось 14 травня 2018 року надходить платіж, який «закриває» тільки половину суми заборгованості. Далі цікавіше.  Наш боржник, такий собі відповідальний батечко, при  наявності заборгованості по аліментах спокійно то виїжджає за кордон, то повертається в Україну. Але про це трохи згодом. А ось  друга частина заборгованості по аліментам так і не платиться до цього часу. У мами уривається терпець і вона йде в  нашу виконавчу службу поговорити про цю ситуацію. Там її зустрічають не надто привітно, довели до сліз. А всього на всього стягувачка хотіла реалізувати своє законне право на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Написала відповідну заяву. А їй знаєте, що сказали – справа в архіві. Як? Якщо провадження не закрите, є заборгованість. Кажуть приходьте через місяць згідно чинного законодавства про звернення громадян. Та ні, до того ж не в Китай же до архіву їхати державному виконавцю за цим виконавчим провадженням? Після двох днів емоційних переговорів, дипломатичним шляхом домовились, і 18 березня  таки ознайомилися з матеріалами виконавчого провадження. Як там неоднозначно. Є розрахунок заборгованості і купа інших документів.  Чи знаєте ви як впертість допомагає в досягненні мети? Тож стягувачка не відходячи від столу пише заяву про те, що інші будь-які платежі  не визнає і просить ці суми не враховувати як погашення заборгованості по аліментам, окрім суми платежу від 14.05.2018 р., бо інші платежі  дуже вже неоднозначні. Думаю, що  розберемося в цьому питанні в судовому порядку.

Крім того, герой розповіді також скористався своїм правом подати позовну заяву про стягнення аліментів  з батька на його користь до досягнення 23-х років у зв’язку з навчанням. Чигиринський районний суд  в 2015 році  задовольнив цю заяву, виданий виконавчий лист № 2/708/485/15, який був поданий для виконання до Чигиринського РВ ДВС.  Згідно розрахунку заборгованості по  аліментах відповідно до ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» станом на 30 червня 2016 року  боржником  повинно бути  сплачено 2400 грн.  До сьогоднішнього дня борг не сплачений.

Тобто борги є по двом виконавчим провадженням.  До моменту, коли стягувачі не почали піднімати питання стягнення заборгованості по аліментам, державна виконавча служба в цих питаннях бездіяла. Які тому причини?…

Станом на 15 березня 2019 року дані боржника не було навіть  внесено до Єдиного державного реєстру боржників Міністерства юстиції України, хоча відомості повинні були б внесені, вже в той момент, коли заборгованість була 3 місяці.  Також на боржника не були накладені інші обмеження, зокрема щодо виїзду за межі України, а також обмеження в інших спеціальних правах.  Тож боржник при наявності фактичної заборгованості по аліментах безперешкодно виїзджав за кордон. І на даний час знаходиться за межами України. Тому стягувачами 15.03.2019 р. була написана заява до Чигиринської державної виконавчої служби  з вимогою внести боржника до Єдиного реєстру боржників Міністерства юстиції України. Чекаємо відповідь.

Вважаю так, розрахуйся з дитиною, а потім їдь куди хочеш. Ось вам і культура виконання судових рішень і дотримання закону як боржником так і державною виконавчою службою і відношення до роботи і до стягувачів. На жаль  це непоодинокі випадки.  Сумно все це. Бо ж думаю, що державні службовці повинні виконувати закон неухильно і вчасно, щоб не порушувалися права стягувачів на належні виплати. Тим більше ми говоримо про примусове виконання рішень судів в сімейних справах.

Цілеспрямованість завжди приносить свої плоди. Тож 15.03.2019 р.  державним виконавцем  Чигиринської державної виконавчої службиі винесені: постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та  охолощеною зброєю, постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання,  постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду  за межі України, постанова про встановлення тимчасового обмеження  боржника у праві керування транспортними засобами.

Але чому виконання закону стягувачу треба аж так вимагати?

Будемо тримати цю ситуацію на контролі.

Боржник в цьому випадку не правий однозначно, тож виражаю йому своє громадянське обурення і вимагаю погасити борги!

З повагою до читачів,

Ірина Терещенко, кор. «ЧВ»

Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *